Урок № 91. Тема. Закріплення букви Щ, її звукового позначення. Конспекти уроків читання, 1 клас
Тема. Закріплення букви Щ, її звукового позначення. Конспекти уроків читання, 1 клас
Мета: закріпити знання про букву Щ, звукосполучення [шч], [шч’]; удосконалювати вміння виконувати звуко-буквений аналіз слів, навичку свідомого читання; виховувати працелюбність.
Обладнання: фішки на позначення голосних і твердих та м’яких приголосних звуків; складова таблиця; предметні малюнки із зображенням інструментів.
Хід уроку № 91. Тема. Закріплення букви Щ, її звукового позначення. Конспекти уроків читання, 1 клас
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Повторення вивченого матеріалу.
— Із якою буквою ми ознайомилися на попередньому уроці читання? Які два приголосні звуки вона позначає одночасно?
— Пригадайте прислів’я про Батьківщину, яке ми прочитали на попередньому уроці. Поясніть його думку.
Людина без Батьківщини — що пташка без пісні.
— Прочитайте надрукований на дошці інший вислів народної мудрості.
Людина без рідної землі, як соловей без гнізда.
— Чим схожі ці прислів’я? Чим вони відрізняються? Спробуйте самостійно розтлумачити смисл нового прислів’я.
2. Бесіда про малу батьківщину учнів.
— Чи дізналися ви вдома у дорослих, як ми домовлялися, щось нове й цікаве про свою малу батьківщину?
— Розкажіть, як зветься місто (селище, село), де ви народилися і живете. Чи можете ви пояснити походження його назви? Звідки ви про це дізналися?
ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
— Прочитайте ще одне прислів’я. Як ви його розумієте?
Де руки і охота, там спора робота.
Після відповідей дітей учитель розповідає, що той, хто робить все із задоволенням, — це людина відповідальна, працьовита, вона береться охоче до справи. Така робота стає приємною і радісною.
— Але чи можна зі всією роботою впоратися лише працьовитими руками? Які знаряддя праці людям допомагають?
Отже, сьогодні на уроці ми продовжимо навчатися читати з буквою Щ, поговоримо про різні інструменти, необхідні людям для праці.
ІІІ. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
1. Звуко-буквений аналіз слів (с. 41 зошита).
— Розгорніть зошити з читання. Хто зображений на малюнках угорі сторінки?
— Зробіть звуковий аналіз слів ЩУКА, ЯЩІРКА. Заповніть звукові схеми слів.
— Як ви позначите буквами перший склад у слові ЩУКА? Що позначає в ньому буква Щ? (Два приголосні тверді звуки [шч].)
— Підпишіть букви під звуковою схемою слова ЯЩІРКА. Скільки букв вам знадобилося для позначення звуків першого складу? (Звукосполучення [йа] позначаємо однією буквою Я.)
— Назвіть другий склад слова. Що тут позначено буквою Щ? (Два приголосні звуки: твердий [ш] і м’який [ч’].)
2. Повторення букви Щ (с. 41 зошита).
За зразком у зошиті учні друкують у клітинках малу і велику букви щ, Щ, знаходять і обводять їх серед друкованих літер Ш, Ц.
Учні ще раз порівнюють подібні букви, пояснюють, чим ці літери відрізняються одна від одної.
3. Друкування і читання слів.
— Роздивіться завдання в зошиті, які нам залишилося виконати. Тут треба розшифрувати, записати і прочитати скоромовку й окремі слова.
Учні за допомогою позначок розшифровують і читають знайому їм скоромовку про дощик.
— Який птах зображений у першому ребусі на малюнку? (Журавель.)
Учитель або учень друкує це слово на дошці.
— Скільки букв нам треба прибрати з цього слова? Де саме? Яка частинка слова залишається? (Три букви на початку. Залишається -авель.)
— Яку букву треба додати попереду? Яке слово ми отримали?
Учні друкують під ребусом слово ЩАВЕЛЬ. Учитель слідкує за правильним вимовлянням слова з наголошеним другим складом.
— Друге слово, зашифроване в ребусі, відгадайте й надрукуйте самостійно. Які звуки позначає буква Щ у слові ЩІТКА?
4. Фізкультхвилинка.
5. Підготовка до читання тексту.
— Послухайте загадки Наталі Гуркіної. Додайте слово-відгадку хором.
Хоч зубата, та не вилка,
Дерево пиляє… пилка.
* * *
В стіну ужене гвіздок,
Не цеглина — … молоток!
* * *
Вранці, як лежить роса,
Постриже траву… коса.
* * *
Хоча і гостра, не зубата!
Копає землю нам… лопата.
* * *
Як порвалася футболка,
Дірочку зашиє… голка.
* * *
З гострим лезом, не задира,
Нарубає дров… сокира.
Під час відгадування вчитель вивішує на дошку предметні малюнки із зображенням інструментів.
— Отже, що ви бачите на дошці? (Знаряддя праці, інструменти.)
— Розкажіть, що можна робити кожним із них.
6. Опрацювання вірша Галини Малик «Що для чого треба?»
Учитель просить слухати уважно вірш і за змістом додавати хором назву знаряддя праці.
Після слухання діти розгортають буквар на с. 130, роздивляються малюнки, уточнюючи назви інструментів, перечитують текст по частинах, додаючи в кінці рядків потрібні слова.
— Знайдіть і прочитайте запитання в тексті вірша.
— Прочитайте відповідь, додайте слово.
— Якими у вірші названо руки? (Руки завзяті, робочі, охочі до справи, здібні до наук.)
Учитель пояснює, що завзяті руки — це руки дуже діяльні, енергійні, які наполегливо переборюють труднощі, невідступно домагаються виконання важкої роботи.
7. Читання вірша Ігоря Січовика «Руки» (с. 123 букваря).
— Пригадайте вірш про руки Ігоря Січовика, який ми читали під час вивчення букви Ю.
— Розгорніть буквар на с. 123, прочитайте текст. Що вміють робити руки? Як це сказано у вірші? (Руки поливають, косять, миють, піднімають, носять, грають, варять, шиють, прибирають.)
— Подумайте, яку роботу руки виконують за допомогою знарядь праці. Додайте слово:
Руки поливають (чим?)…
Руки косять (чим?)…
Руки шиють (чим?)…
— Порівняйте два вірші. Чи є спільне між ними?
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Із якою буквою ми продовжували працювати на уроці? Які звуки вона позначає?
— Що нового ви дізналися про знаряддя праці?
— Послухайте прислів’я. Як ви їх розумієте?
У вмілого руки не болять.
Не взявши сокиру, хати не зробиш.
Без сокири не тесляр — без голки не кравець.
— Які знаряддя праці згадуються в словах народної мудрості?