Урок № 74. Тема. Звуки [ж], [ж’]; буква Ж. Конспекти уроків читання, 1 клас
Тема. Звуки [ж], [ж’]; буква Ж. Конспекти уроків читання, 1 клас
Мета: закріпити артикуляцію звуків [ж], [ж’]; вивчити букву Ж; формувати навичку читання з новою буквою; розвивати словниковий запас учнів; виховувати дружність, бережливе ставлення до тваринного світу.
Обладнання: фішки на позначення голосних і твердих та м’яких приголосних звуків; таблиця з друкованими великою і малою буквами Ж; великий пейзажний малюнок із зображенням болота з очеретом і лататтям; предметні малюнки із зображенням жаби, вужів, стоніжки, жука, кажана, жайворонка.
Хід уроку № 74. Тема. Звуки [ж], [ж’]; буква Ж. Конспекти уроків читання, 1 клас
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Повторення вивчених звуків і букв.
На дошці надруковані всі вивчені літери.
— Подивіться на дошку і назвіть: усі букви; букви на позначення голосних звуків, що позначають твердість приголосних; букви на позначення голосних звуків, що позначають м’якість приголосних; букви, що позначають парні тверді та м’які приголосні звуки; букву, що позначає тільки приголосний м’який звук; букву, що не позначає звуків, а вказує на м’якість приголосного.
— Утворіть і прочитайте склади.
— Який звук позначає літера Л у першому стовпчику, у другому стовпчику?
2. Читання і заучування скоромовки.
— Додайте пропущені букви і прочитайте скоромовку.
_кось_ків сі_в мак, сі_в так, аби_к.
— Які букви ви додали? Що позначає літера Я в цих словах?
— У якому випадку ви використали велику букву Я? Чому? (Початок речення, ім’я хлопчика.)
Учні вимовляють слова хором, виділяючи голосом звукосполучення [й’а]. Після орфоепічного промовляння діти вивчають скоромовку і тренуються в її швидкому вимовлянні.
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Сьогодні на уроці ми будемо вивчати нові звуки і букву, що їх позначає; навчатимемося читати слова і тексти з цією новою для вас буквою. А ще ми будемо придивлятися до тваринного світу, поговоримо про життя таких істот, на яких зазвичай мало звертаємо уваги. Для цього помандруємо до болота.
Учитель вивішує на дошці великий пейзажний малюнок із зображенням болота з очеретом і лататтям.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виділення звуків [ж], [ж’] зі слів.
— Подивіться, яке в нас незвичайне болото. Тут поки що видно тільки рослини. Який вигляд має очерет? Що таке латаття?
— На перший погляд здається, що тут немає живих істот. Але це не так. Ось одна тваринка показалася в очереті.
Учитель додає до малюнка з болотом зображення жаби. Учні уточнюють, за якими ознаками вони впізнали цю тваринку, описують її.
— Зробіть звуковий аналіз слова ЖАБА. Назвіть хором перший звук. Учні викладають фішками на парті схему слова, хором кілька разів вимовляють звук [ж].
Учитель звертає увагу дітей на те, що цей звук хоч і можна довго протягувати, але він приголосний, бо під час вимовляння струмінь видихуваного повітря зустрічає перешкоду.
— У нашому болоті живе не тільки жаба. Ось причаїлися ще цікаві істоти. Учитель додає до малюнка з болотом зображення двох вужів.
— Подивіться на вужів. Як їх відрізнити від інших змій? (За жовтими цятками на голові.)
— Зробіть звуковий аналіз слова ВУЖІ.
Учні викладають фішками на парті схему слова, хором кілька разів вимовляють звук [ж’]. Учитель звертає увагу дітей на те, що цей звук м’який приголосний, хоча і вимовляється нечітко. Він нібито м’який наполовину.
2. Упізнавання звуків [ж], [ж’] у мовленні.
— Послухайте вірш про пригоди однієї жаби. Запам’ятайте слова зі звуком [ж].
Жабка-мама на болоті
Між озерцями ганя.
Мама-жабка вся в турботі:
Загубила жабеня.
А воно поміж латать
Попливло собі гулять.
Там побачило жука:
— Ква-ква-ква! — його гука.
([ж]: жабка, між, жабеня, поміж, жука.)
— Отже, яка ще невеличка жива істота з’явилася на нашому болоті? (Жук.)
Учитель додає до малюнка з болотом зображення жука.
— Яких ви знаєте жуків? Розкажіть про них. (Хрущ, колорадський жук, жук-олень, жук-носоріг тощо.)
Учні виконують звуковий аналіз слова ЖУК, викладають його схему фішками на парті.
3. Гра «Один — багато» (відпрацювання орфоепічного вимовляння звуків [ж], [ж’]).
Учитель називає слово в однині, учні — у множині. Учитель слідкує за правильним вимовлянням твердого приголосного звука [ж] в кінці слів і м’якого звука [ж’] перед звуком [і].
Ніж — ножі
вуж — вужі
морж — моржі
корж — коржі.
4. Ознайомлення з буквою Ж.
Учитель повідомляє, що приголосні звуки [ж], [ж’] на письмі позначаються великою і малою буквами Ж. Учні розглядають літери, з’ясовують, що вони мають однакову форму і відрізняються лише розміром. Порівнюють букви Ж і Х, Ж і К.
— Що нагадує буква Ж своєю формою? До чого вона подібна?
— Жу-жу-жу, жу-жу-жу, Свою нірку стережу, — Каже жук і стереже, Він і сам — як буква Ж.
Учні працюють у зошиті з читання (с. 35): самостійно заповнюють звукові схеми слів ЖУК, ВУЖІ під малюнками і позначають звуки [ж], [ж ] буквами Ж.
За зразком у клітинках друкують малі і великі букви Ж, дописують елементи букв, яких не вистачає.
5. Фізкультхвилинка.
6. Читання складів із буквою Ж (с. 104 букваря).
— Подивіться, у нашому болоті з’явилася ще одна маленька непомітна жива істота. Це стоніжка. Чому ця комаха так називається?
Учитель додає до малюнка з болотом зображення стоніжки. Діти кілька разів повторюють слово СТОНІЖКА, учитель слідкує за чіткою вимовою звука [ж] у середині слова перед приголосним глухим звуком [к].
— Стоніжка наша незвичайна. Вона принесла для нас склади з літерою Ж для читання.
Учні читають склади хором та індивідуально, добирають слова, у яких зустрічаються прочитані склади.
| жу | жо | жа | же | жі |
| уж | ож | аж | еж | іж |
— Розгорніть букварі. Прочитайте склади, надруковані в будиночках.
7. Читання слів із буквою Ж.
— Допоможіть жукам знайти свої квіти: на квітці має бути слово, у якому є такий саме склад, що і на спині в жука.
— Утворіть і прочитайте слова за променеподібною схемою в букварі (с. 104). Чітко вимовляйте звук [ж] перед звуком [к].
— Прочитайте слова в стовпчику. Чітко вимовляйте звук [ж] у кінці слова.
— Прочитайте слова, надруковані парами. Які букви міняються в середині слова? (Букви г—ж.) Дзвінко вимовляйте звук [ж] перед [к].
— Прочитайте слова у стовпчику. Чітко вимовляйте звук [ж] укінці слова.
8. Розвиток мовлення учнів.
— Подивіться, до нашого болота прилетів великий птах. Чого це раптом усі жабки поховалися?
Учитель додає до малюнка з болотом зображення журавля.
— Опишіть зовнішність цього птаха. Яке він має пір’я на голові і крилах? Для чого йому потрібні довгі ноги й довгий дзьоб?
— Послухайте вірш, щоб дізнатися, для чого до нас прийшов журавель.
Журавель болотом походжає,
Журавлину журавель збирає,
Щоби їли дітки милі,
Щоби букви добре вчили.
М. Хаткіна
— Яку ягоду збирає журавель? (Журавлину.) Як ви вважаєте, чому вона так називається?
Учитель додає до пейзажу зображення журавлини й уточнює, що це вічнозелений кущик із тонкими ниткоподібними гілками й червоними кислими ягодами. І кущик, і ягода мають одну назву — журавлина.
9. Робота з віршованою скоромовкою (с. 104 букваря).
— Журавель побачив на болоті жабок і жука. Роздивіться їх на малюнку внизу с. 104.
— Прочитайте вірш. Як жук дружив із жабками?
— Чи ображалися жабки на жука, коли він їх дражнив? Чому? (Жук дражнив жартуючи, необразливо. Жабкам було весело.)
— Прочитайте вірш ще раз. Знайдіть слова, що починаються буквою Ж. У яких словах ця буква стоїть усередині? Чи є у вірші слова без букви Ж?
10. Опрацювання вірша Наталі Забіли «На зеленому лужку» (с. 105 букваря).
Спочатку учні роздивляються малюнок на с. 105, на якому зображені дівчатка в колі, а потім читають вірш про веселий танок на лужку.
Під час опрацювання вірша уточнюється значення слова МОРІЖОК — густа, молода травичка. Також проводиться робота над удосконаленням умінь дітей інтонувати окличні речення, передавати голосом радісний, піднесений настрій.
11. Робота над віршем Лесі Вознюк (с. 105 букваря).
— Ми читали вірш про те, як жовтий жук дружив із жабками. А як ви гадаєте, чи можуть жабки дружити із журавлем? Доведіть свою думку.
— Послухайте вірш Лесі Вознюк про журавля і жабок. Який у нього настрій?
Учитель виразно читає вірш. Діти відчувають, що спочатку йде сумний настрій, а потім — бадьорий.
— Чому дуже журиться журавель? (Жодна жабка з ним не дружить.)
— Як ви розумієте слово ЖУРИТИСЯ? Як сказати інакше? (Сумувати, печалитися.)
— Чим заспокоюють журавля? Чим йому підіймають настрій? (Радістю за журавленят, які вже навчилися літати.)
Після аналізу вірша діти вправляються у виразному читанні. Особлива увага звертається на вміння показати голосом різний настрій тексту.
IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Із якими звуками ми працювали сьогодні на уроці? Якими буквами вони позначаються?
— Подивіться на наше болітце. Скільки тут цікавих тваринок, як вирує життя. Перелічіть усіх істот, у назвах яких є звуки [ж], [ж’].
— А як називається ягода, що росте на болоті?
— Чи сподобалася вам наша уявна подорож? Що нового ви дізналися про тваринний світ?