Урок № 36. Тема. Звуки [р], [р’]; буква Р. Конспекти уроків читання, 1 клас
Тема. Звуки [р], [р’]; буква Р. Конспекти уроків читання, 1 клас
Мета: закріпити вимову звуків [р], [р’]; вивчити літеру Р; формувати навичку читання складів, слів із буквою Р; збагачувати словниковий запас учнів.
Обладнання: фішки на позначення голосних і твердих та м’яких приголосних звуків; таблиця для читання складів; таблиця з друкованими великою і малою літерами Р; предметні малюнки із зображенням казкових учнів (грачок, гусачок, жабенятко, поросятко).
Хід уроку № 36. Тема. Звуки [р], [р’]; буква Р. Конспекти уроків читання, 1 клас
І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ
1. Повторення вивчених звуків і букв.
— Подивіться на літери, надруковані на дошці. Назвіть їх.
А В И К І Л М О Н У С
Учитель слідкує за правильним називанням літер.
— Назвіть окремо букви голосних звуків, приголосних звуків.
— Утворіть усі можливі склади з літерою К і наступною буквою, що позначає голосний звук. (Ка, ки, кі, ко, ку.) Пригадайте слова з цими складами. (Калина, сливки, кішка, корова, кукурудза.) У якому складі вимовляється м’який приголосний [к’]?
Аналогічно виконується робота з літерами С, Л.
2. Звуко-буквений аналіз слів.
— Послухайте вірш про незвичайний урок. Яке слово записували учні?
Грачок пером виводив:
«Кра-кодил»,
А гусачок змінив:
«Кря-кодил»,
У жабенятка перший склад:
«Ква-кодил».
У поросятка інший лад:
«Хрю-кодил».
— Чи здогадалися ви, яке слово писали тваринки? Чому кожен «учень» писав слово КРОКОДИЛ по-різному? Як саме?
Учитель вивішує на дошці зображення «учнів». Діти уточнюють, що грачок (маленький грак) вимовляє «Кра! Кра!», тобто кракає; маленький гусак крякає, жабенятко квакає, а порося хрюкає. Отже, хто як із тваринок «розмовляє», той так і написав перший склад у слові.
— Зробіть звуковий аналіз слова КРОКОДИЛ. Скільки в ньому складів? Який склад наголошений? Схарактеризуйте кожний звук у слові, накресліть звукову схему слова.
— Під позначками приголосного звука [к] надрукуйте букву К. Скільки разів вона зустрічається? Де стоять букви К у слові? (На початку і в середині.)
II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Сьогодні на уроці ми познайомимося з новою буквою і звуками, що вона позначає, навчимося читати з нею. А ще поговоримо про значення слів, потренуємося у вимові звуків за допомогою скоромовок.
III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ
1. Виділення звуків [р], [р’] зі слів.
Послухайте скоромовку. Про яку пташку в ній говориться?
Сорок років сорока нитками
Сорок сорочок вишивала.
Учитель вивішує на дошці зображення сороки, просить дітей описати цю пташку.
— Послухайте скоромовку ще раз. Подумайте, які звуки в ній передають стрекотання сороки.
Учитель прочитує скоромовку, навмисно довше вимовляючи звук [р]. Діти хором повторюють цей звук кілька разів.
— Сорока принесла нам на хвості новину. В одній казковій пригоді дід, баба, дочка, собачка, кішка і мишка довго тягнули і нарешті гуртом витягнули … (ріпку).
— Послухайте, яким звуком починається слово: р-р-р-ріпка. Вимовте його окремо.
Учні хором вимовляють звук [р’].
2. Артикуляція звуків [р], [р’].
Учитель пропонує дітям кілька разів вимовити звуки [р], [р’] і прослідкувати за «роботою» язика. Учні встановлюють, що під час вимовляння звука [р] кінчик язика дрижить біля верхніх зубів. А під час вимовляння звука [р’] язик піднімається ближче до піднебіння і вібрує вже майже весь, тобто перешкода для видихуваного повітря значно збільшується.
Діти роблять висновок про те, що звуки, за вимовою яких вони спостерігали, приголосні: [р] — твердий, а [р’] — м’який.
3. Упізнавання звуків [р], [р’] у словах.
— Допитлива сорока прилетіла на сільське подвір’я і побачила там різних птахів і звірів. Зараз я їх буду вам називати. Якщо ви почуєте в слові звуки [р] або [р’], то плесніть у долоні.
Сорока побачила різних птахів. На подвір’ї були: півень, курки, курчата, гуси, індик. Велике господарство. Багато тварин: кінь, корова, свиня, вівці, баран.
— Послухайте вірш про курку. Запам’ятайте слова зі звуками [р], [р’].
Не турбуйте курку! Курка рябенька.
Клює курка крупку. Крупка дрібненька.
([р]: не турбуйте, курка, крупка; [р’]: рябенька, дрібненька.)
4. Називання учнями слів зі звуками [р], [р’].
— Зацікавлена сорока полетіла на город. Тут вона побачила різні рослини, що вирощували господарі. Спробуйте пригадати ту городину, у назві якої зустрічаються звуки [р] або [р’].
Учні називають слова: морква, огірки, помідори, картопля, буряк, ріпа, редис, кріп, петрушка.
5. Ознайомлення учнів із буквою Р (с. 22 зошита).
Учитель вивішує на дошці плакат із друкованою літерою Р. Діти розглядають букви, аналізують їхній графічний образ, порівнюють велику букву з малою, з’ясовують, що літери відрізняються не лише розміром, форма в них теж трішки відрізняється.
— Розгорніть зошити для читання. Роздивіться малюнки. Хто на них зображений? (Риба, черепаха.)
— У схемах слів під цими малюнками позначте всі звуки. Назвіть їх. Під позначками звука [р] надрукуйте букву Р. Де стоїть ця буква в кожному слові?
Після часткового звуко-буквеного аналізу учні в зошиті друкують великі й малі літери Р, знаходять і обводять їх серед літер В. Діти розгадують ребуси і друкують слова ПАРК, РАК.
6. Фізкультхвилинка.
7. Читання складів з вивченими буквами (с. 52 букваря).
— Розгорніть буквар (с. 52), роздивіться малюнки. Що на них зображено? (Риба, краб, горіх.)
Учні роблять повний звуковий аналіз слів з опорою на схеми, подані в підручнику біля малюнків, виокремлюють у них звуки [р], [р’].
— Прочитайте склади, надруковані в правому будиночку.
— Які з цих злиттів вам зустрілися в назвах малюнків? (ра — краб; ри — риба; рі — горіх.)
— Прочитайте склади з трьох букв. Слідкуйте за вимовою злиттів.
8. Читання слів із буквою Р (с. 52 букваря).
— Прочитайте слова за променеподібними схемами.
— Які слова ви утворили зі складом РА— на початку? А в кінці слів? Складіть речення зі словами РАНО, РАМА, КОРА, НОРА.
9. Словникова робота.
— Роздивіться парні малюнки (с. 52 букваря), до яких подано по одній звуковій схемі. Назвіть слова. (Кран, ручка.)
— Які два крани намальовано? (Кран, із якого ллється вода, і підйомний кран.)
— Що ви можете розказати про зображені ручки? (Однією ручкою пишуть, а іншою відчиняють двері.)
Учитель пояснює дітям, що в українській мові одне слово може називати не один предмет, а кілька (мати не одне значення, а багато). Учні складають речення з кожним словом.
IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ І ВМІНЬ УЧНІВ
1. Читання складів і слів із вивченою буквою (с. 53 букваря).
Учні хором прочитують склади, надруковані великими буквами. Потім читають слова з даними складами і порівнюють їх. Встановлюють, що слова СИРА і СІРА відрізняються наголосом і звуками перших складів. Слово РУКАВ утворено додаванням букви В до слова РУКА. Слова РОСА і РОСЛА відрізняються наявністю або відсутністю букви Л. Слово ІРИС отримали, додавши букву І до початку слова РИС. Слова РІКА і РІКИ відрізняються наголосом і останньою буквою.
2. Робота зі скоромовкою (с. 53 букваря).
— Прочитайте скоромовки. Про кого в них йдеться? Що робила Варвара? А Лариса? Що є у Варвари?
Учні читають скоромовки хором, по рядах, індивідуально, заучують слова напам’ять.
— Наша гостя — сорока — весь час любить стрекотати швидко і безупину. Вона пропонує перевірити, чи вмієте ви так швидко і без помилок говорити, а тому влаштовує конкурс скоромовців.
Після конкурсу діти розшифровують анаграми. (Рано — нора, марка — рамка.)
V. ПІДСУМОК УРОКУ
Гра «Закінчи речення».
— Сорока на хвості принесла останню новину: урок добігає кінця, треба прощатися. Допитлива пташка хоче дізнатися, чи всі ви добре запам’ятали, що вивчали на цьому уроці. Вона пропонує гру «Закінчи речення».
• Сьогодні на уроці ми вивчали букву. (Р).
• Вона позначає звуки …([р], [р’]).
• Звук [р] чується у назвах птахів … (сорока, ворона).
• «Перетворити» РІПУ на РІКУ можна, змінивши … (букву П на букву К).
• Спробуйте з першого разу без помилок вимовити скоромовку.
Хитру сороку піймати морока,
А на сорок сорок — сорок морок.