Урок 223 (читання). Тема. Наші зелені друзі, уроки навчання грамоти 1 клас, післябукварний період
Мета: удосконалювати читацькі навички, вчити виділяти головне з прочитаного, робити власні висновки та аргументувати їх; розвивати прагнення до розуміння краси природи; учити дітей бути спостережливими, уважними, виробляти звичку планувати власні дії, самостійно контролювати результати своєї праці, розвивати словесну творчість учнів засобами художнього слова; виховувати любов до природи; вчити працювати спільно, формувати позитивне ставлення до навчання.
Обладнання: малюнки птахів, дерев, магнітофон, аудіозапис пташиного співу, індивідуальні картки для тестування.
ХІД УРОКУ 223 (читання). Тема. Наші зелені друзі, уроки навчання грамоти 1 клас, післябукварний період
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. «Пірамідки слів»
| небо шибка стрічка шипшина капелюшок | діжка писочок пуп’янки дзеркало шовкова | пасує цікавило зазирала озвалася шубовснула | зраділо втішено гукнула милувалася чепурилася |
2. Вибіркове читання дітьми оповідання «Ката-чепурушка» (за Ф. Морою) та його обговорення за питаннями
— Прочитайте, якою була Ката-Чепурушка.
— Знайдіть опис гарного капелюшка Кати.
— Чим киця була схожа на Кату?
— Які предмети використовувала дівчинка для самомилування?
— З яким запитанням звертається автор до дівчаток? Чому його це цікавить?
— Розкажіть, чому Кату звали чепурушкою?
— Як дівчина шубовснула в діжку?
3. Міркування
— Чого, на вашу думку, автор хотів нас навчити?
4. Гра «Яке слово зайве?»
• Луна, лисиця, ліс, латка, лото. (Слово «ліс», бо має м’який звук [л’])
• Ліс, лісок, лис, лісний. (Слово «лис», бо має твердий звук [л])
— Що ви можете сказати про останню групу слів: ліс, лісок, лісний? (Споріднені слова)
— Аргументуйте свою відповідь.
— Чому до них не можна додати слово лисі
5. Гра «Впіймай звук»
— Коли діти чують слово, у якому зустрічаються звуки [л], [л’], то плескають у долоні.
У літак сідає лис,
З міста він летить у ліс.
А лисиця й лисенята
Виглядати будуть тата.
Т. Коломієць
— Що цікавого можна побачити у лісі?
III. Повідомлення теми і мети уроку
— Сьогодні ми помандруємо до лісу. Дізнаємося про життя пташок у лісі та про те, як у ньому не заблукати. Визначимо, чому ліси називають народним багатством.
IV. Робота над матеріалом уроку
1. Самостійне читання тексту «Ліси — народне багатство»
2. Обговорення прочитаного
— Про що ви дізналися з розповіді?
— Як ви розумієте назву оповідання?
— Що можна було б ще додати до цієї розповіді?
— Як слід ставитися до лісів, і взагалі до природи?
— Що ви робите, щоб зберегти ліси?
3. Робота в парах. Читання вірша В. Ткаленко «Дуб у лісі ріс немарно»
4. Виразне читання вірша
5. Граматичні приклади «Назви дерев»
Пилосос – пило + наука — ука = … (сосна).
Диня – иня + голуб — гол = … (дуб).
Берег – г + коза – ко = … (береза).
Лялька – л – ь – ка + Марина – мар = … (ялина).
6. Цікавинка
— Чи знаєте ви, що ліс, у якому ростуть сосни, ялини, ялиці, називають хвойним. Дуб, липа, верба, ясен складають листяний ліс. А от листяні та хвойні дерева утворюють мішаний ліс.
7. Гра «Складіть прислів’я»
— Спробуйте пояснити, чому так говорять.
(Ластівка день починає, а соловей кінчає)
8. Читання вчителем оповідання «Як Соловейко скочив у біду» (за Ю. Ярмишем)
— Яка біда трапилася у Соловейка?
9. Словникова робота. Вправи з швидкого та вибіркового читання
— Прочитайте споріднені слова.
— Зачитайте назви птахів. (Розглядання на малюнках.)
— У якому стовпчику записані слова, що називають дію предмета? Зачитайте їх. Поясніть їх значення.
Фізкультхвилинка
ПТАШКИ
Крильця пташки розправляють, (Руки розвести в різні сторони.)
Їх до сонця підіймають. (Руки вгору, потягнутись.)
Потім можна політати (Покрутитися, рухи руками вгору та вниз.)
І комашок поганяти.
На галявину злетілись, (Нахили голови назад-вперед.)
Там зернят вони наїлись.
Потім знову полетіли, (Присісти.)
На гніздечко хутко сіли.
10. Читання дітьми оповідання
11. Обговорення прочитаного
— Який талант мало маленьке солов’ятко?
— У яких турботах пройшло у пташеняти літо?
— Що сталося на прощальному концерті?
— Чи оволодів маленький соловей своїм — солов’їним мистецтвом?
— Чому співакові стало соромно?
— Яке прислів’я передає головну думку твору?
• Майстер на всі руки.
• Пташку пізнають по пісні.
• Згаяного часу і конем не доженеш.
12. Слухання аудіозапису співу птахів
Погляньте-но краще в калину рясну:
Ото соловейко стрічає весну.
Щебече, витьохкує, срібно сміється.
Такий же маленький, а як він співа!
Немовби до нас вимовляє слова.
М. Познанська
13. Цікавинка
— Деякі птахи мають хист до передачі навколишніх звуків і навіть людської мови. Найталановитіші з них — папуги, сороки, ворони.
14. Аудіювання
Слухання тексту «Прогулянка» (с. 79). Перевірка засвоєння і розуміння змісту тексту.
Тестування
1) У прочитаному оповіданні «Прогулянка» мова йшла про:
а) прогулянку по полю;
б) прогулянку до лісу.
2) Зупинка тролейбуса називалася:
а) Лісова;
б) Школа.
3) Хто навчив хлопчика орієнтуватися в лісі?
а) Батько;
б) бабуся.
4) Кого побачили діти у лісі?
а) Зайченят;
б) птахів.
5) Після прогулянки хлопчаки натомилися так, що:
а) навіть говорити не було сил;
б) ледь-ледь дійшли додому.
Діти заповнюють табличку для тестування. Рахують квіточки і визначають свою оцінку.
V. Підсумок уроку
— Що цікавого дізналися на уроці?
— Чого навчило нас оповідання «Як соловейко скочив у біду»?
— Чи потрібно берегти ліс? Як ви це можете зробити?