Урок 35-36. Мову рідної природи розуміти серцем вчись. Позакласне читання. Літературне читання Конспекти уроків 4 клас. Нова програма. 2015 рік

Урок 35-36. Мову рідної природи розуміти серцем вчись. Позакласне читання. Літературне читання Конспекти уроків 4 клас. Нова програма. 2015 рік

Матеріал уроку. Василь Сухомлинський «Гавеня і Соловей». Богдан-Ігор Антоним «Ліс». Оксана Сенатович «Друже мій». Загадки.

Мета. Розширити і поглибити знання учнів про значення матері у житті людини. Розвивати вміння розуміти природу серцем. Удосконалювати навички читання прозових і поетичних творів. Виховувати шанобливе ставлення до матері.

Обладнання. Портрет В. Сухомлинського; запис звуків птахів.

Хід уроку 35-36. Мову рідної природи розуміти серцем вчись. Позакласне читання. Літературне читання Конспекти уроків 4 клас. Нова програма. 2015 рік

I. Організаційний момент.

Не просто слухати, а чути.
Не просто дивитися, а бачити.
Не просто відповідати, а міркувати,
дружно й плідно працювати.

II. Мотивація навчальної діяльності.

1. Загадка.

Багато в світі різних слів
і гарних висловів чимало.
Та найласкавіше із них
і найгарніше слово… (мама).

2. Асоціативний куш.

На дошку вивішують сонечко з промінцями, всередині якого слово «мама». Вчитель пропонує дітям назвати якості своїх матусь.

— Яка у вас матуся? (Ніжна, лагідна, кохана, красива, добра, уважна, турботлива, весела, працьовита…)

III. Повідомлення теми уроку.

«Мама», «матуся», «матінка», «ненька» — яким прекрасним світлом сповнені ці слова! Вимовляючи ці слова, пригадуєш материнську усмішку, лагідність її очей, ніжність серця. Матерів мільйони. І кожна несе в серці любов, доброту.
Сьогодні на уроці ми ще раз переконаємося, що для кожного своя мама найкраща.

IV. Опрацювання оповідки Василя Сухомлинського «Ґавеня і Соловей».

1. Розповідь про письменника.

Василь Олександрович Сухомлинський виховувався у сім’ї, де завжди були взаємна довіра, повага до старших, праця. Коли він був дитиною і навчався у школі, то завжди був старанним, добре вчився, любив читати, малювати. На канікулах ходив до дитячого садка, де допомагав вихователям. Він доглядав малюків, розповідав казки і проводив веселі ігри. З часом обрав професію педагога. Василь Сухомлинський написав дуже багато казок, оповідань для дітей.

— Які твори Сухомлинського ви можете пригадати?

2. Читання оповідки вчителем.

— Як ви думаєте: цей твір за жанром — оповідання, байка чи притча? (Байка.)
— Про кого цей твір?
— Назвіть дійових осіб.

3. Словникова робота.

Читання стовпчиків слів «буксиром» за вчителем.

Ґаваструмками
Ґавеняпролунав
сльозизаслухався
залуналочерв’ячками
частуваласолов’їний

— Прочитайте най коротше слово; усі іменники; усі дієслова; прикметники.

4. Аналіз змісту з елементами вибіркового читання.

— Чому плакало Ґавеня?
— Хто прилетів його заспокоювати?
— Прочитайте, що зробив Соловей, коли прилетів до Ґавеняти?
— Чи заспокоїлось Ґавеня, коли Соловей заспівав?
— Зачитайте, що сказало Ґавеня Солов’ю, коли почуло материн голос.
— Чому Ґавеняті не сподобався спів Солов’я?
— Який висновок можна зробити? (Для кожної дитини голос рідної матусі найкращий.)

5. Удосконалення читацьких навичок.

Гра «Вовк і заєць». Читання «ланцюжком».
Першим починає читати «заєць». Коли він прочитає кілька слів, починає читати «вовк». Він намагається наздогнати зайця. Гра припиняється, коли обидва учні читають одне і те ж.

Гра «Хвости».
Вчитель починає читати речення, учні знаходять його у тексті і читають кінець.

V. Робота з поетичними творами.

1. Читання і усвідомлення вірша «Ліс».

Читання вчителем.

Словникова робота.

Сарна — струнка, граційна тварина, з невеликою головою на тонкій шиї, міцними ногами. Хвіст короткий, вуха довгі. Відноситься до родини оленевих.
Елегія — ліричний вірш задумливого, сумного характеру: журлива пісня.
Діброва — ліси, в яких переважають дуби.

Виразне читання вірша учнями.

2. Робота над віршем «Друже мій».

Читання вчителем.

— До кого звертається автор у цьому вірші?
— Кого Оксана Сенатович називає «друже мій»?
— Про які звуки рідної природи сказано у вірші?
— Які ще голоси можна почути, прислухавшись до природи?
— До чого закликає нас автор у цьому вірші?

Словникова робота.

— З’єднайте слово і його значення.

Читання вірша учнями.

— Як ви розумієте вислів «мова природи»?
— Чи здатна людина розуміти мову звірів, рослин?

VI. Підсумок уроку.

— Ми закінчили читати розділ. Яку назву він мав?
— До чого нас закликали всі ці твори?
— Яка основна думка оповідання «Гусенятко»? Хто його написав?
— Закінчіть вислів «Пахне ліс осінній…» (гіркуватим димом). У якому творі зустрічаються ці рядки? Хто є його автором?

VII. Домашнє завдання.

Придумати усну розповідь на тему «Про що задумався соловей». Дібрати три загадки про явища природи.

УРОК 36 Позакласне читання

Урок 35-36. Мову рідної природи розуміти серцем вчись. Позакласне читання. Літературне читання Конспекти уроків 4 клас. Нова програма. 2015 рік

Повернутись на сторінку Літературне читання Конспекти уроків 4 клас. Нова програма. 2015 рік