Урок № 54. Тема. Закріплення букви ь. Вправляння у порівняльному звуко-буквеному аналізі слів із м’якими приголосними в кінці слова і складу. Інтонаційне читання речень, різних за метою висловлювання в текстах. Конспекти уроків читання, 1 клас

Урок № 54. Тема. Закріплення букви ь. Вправляння у порівняльному звуко-буквеному аналізі слів із м’якими приголосними в кінці слова і складу. Інтонаційне читання речень, різних за метою висловлювання в текстах. Конспекти уроків читання, 1 клас

Тема. Закріплення букви ь. Вправляння у порівняльному звуко-буквеному аналізі слів із м’якими приголосними в кінці слова і складу. Інтонаційне читання речень, різних за метою висловлювання в текстах. Конспекти уроків читання, 1 клас

Мета: продовжити роботу над засвоєнням графічної функції букви ь, розумінням відмінностей між звуком і буквою, умінням виконувати звуко-буквені зіставлення; удосконалювати навичку читання.

Обладнання: предметні малюнки із зображенням опеньків на пні.

Хід уроку № 54. Тема. Закріплення букви ь. Вправляння у порівняльному звуко-буквеному аналізі слів із м’якими приголосними в кінці слова і складу. Інтонаційне читання речень, різних за метою висловлювання в текстах. Конспекти уроків читання, 1 клас

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Повторення вивченого матеріалу.
— Яку букву ми вивчали на минулому уроці? (ь.)
— Що цікавого ви про неї дізналися?
— Давайте пригадаємо вірш про букву ь, який ми з вами вивчили на минулому уроці.

Учні хором читають напам’ять вірш В. Кравчука.

— Яка з вивчених букв (подивіться на вагончики на с. 76—77 букваря) теж може позначати м’якість приголосного звука? (Буква І.)
— Послухайте загадку. Виконайте звуко-буквений аналіз слова-відгадки.

Лебедина шия гнеться,
Кучерява грива в’ється,
По дорогах і стежках
Він летить, неначе птах.
(Кінь.)
А. Свашенко

797

Під час звуко-буквеного аналізу вчитель звертає увагу учнів, як позначити м’якість звуків [к’], [н’].

— Отже, ми з вами знаємо, що буква ь, як і буква І, може позначати м’якість приголосного звука.
— Чим відрізняється буква ь від інших букв? (Не позначає власного окремого звука.)
— Подивіться на вагончики ще раз.
— Назвіть букви, що позначають голосні звуки.
— Назвіть букви, що позначають приголосні звуки.

2. Розрізнення понять «звук», «буква».
— Отже, букви ми бачимо і читаємо. А яку «роботу» можемо виконувати зі звуками? (Слухати і вимовляти.)
— Давайте повторимо уривок вірша, у якому про це йдеться. Як і на минулому уроці, будете хором доповнювати рядки вірша.

Учитель читає вірш Н. Становської, а учні хором вимовляють останнє слово кожного рядка.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
Сьогодні ми продовжимо навчатися читати слова з буквою ь.

III. ЗАКРІПЛЕННЯ Й УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Спостереження за роллю букви ь.
— Прочитайте слова парами. (Слова подані на дошці.)

798

— Поясніть значення кожного слова.
— Якими звуками відрізняється кожна пара слів? Яка зі схем підходить до слів кожного стовпчика?
— Як позначена м’якість звука [л’] у другому слові кожної пари? (Буквою ь.) Де стоїть м’який звук [л’] у цих словах? (У кінці складу.)
— Прочитайте наступні пари слів. (Слова записані на дошці.)

лід — льодок
колір — кольори
пень — пеньок
політ — польоти

— Вимовте м’які приголосні звуки в кожному слові.
— Як позначена м’якість приголосних у кожному слові?
— Якою буквою позначається м’якість приголосних перед О? (Буквою ь.)
— Перечитайте ще раз слова другого стовпчика парами. Назвіть слова, що називають один предмет. (Колір, політ.) Назвіть слова, що називають багато предметів. (Кольори, польоти.)

2. Читання слів (с. 76 букваря).
— Розгорніть буквар на с. 76 з буквою ь. Прочитайте слова другого стовпчика над текстом про льон.
— М’якість якого звука позначена буквою ь у словах цього стовпчика. (М’якість звука [з’].)
— Прочитайте слова третього стовпчика.
— М’якість якого звука позначена буквою ь у словах другого стовпчика? (М’якість звука [л’].)
— Де стоять м’які приголосні звуки в цих словах? (У кінці складу, в середині слова.)

3. Фізкультхвилинка.

4. Розвиток мовлення.
— Про яку пору року йдеться в загадці? Відгадайте.

У садах, лісах блукає,
В жовті шати одягає,
Золотисту стелить постіль —
Жде сестрицю білу в гості.
(Осінь.)

— Де блукала осінь? Як змінюється ліс восени? Чи подобається вам гуляти в осінньому лісі? Чому?
— Послухайте вірш. Що подобається автору в осінньому лісі?

ЯК ГАРНО В ЛІСІ ВОСЕНИ!
Як гарно в лісі восени!
Кленову гілочку торкни —
Вона здригається, бринить,
Немов струни сталева нить.
Жовтіють граби і дуби,
Вкривають листячком гриби,
Кущі, галявини, плаї,
Сліди малесенькі твої.
Навкруг завія золота —
Багряне листя обліта…
Н. Стефуракухайте

5. Підготовка до читання тексту «Дарунки лісу» (с. 77 букваря).
— Розгорніть буквар на с. 77. Прочитайте назву тексту.
— Що може подарувати людям ліс восени?
— Роздивіться малюнок до тексту. Хто на ньому зображений?
— Що роздивляються в лісі дідусь і хлопчик? Який у них настрій? Перед ознайомленням із текстом учитель пропонує дітям прочитати окремі слова, надруковані на дошці, уточнити їхнє значення.

осьдідусьідутьраненькопеньок
осіньОлесьпливутьгарненькоопеньки

Учитель демонструє зображення опеньків на пні.

— Що це за гриби? Коли вони ростуть? (Опеньки — їстівні гриби з жовтуватою шапкою на тонкій високій ніжці, звичайно ростуть купками на пеньках. )
— Послухайте, як про ці гриби написав Олександр Підсуха. Який настрій у вірша?

Ми опеньки.
Ніжки тоненькі.
Шиї, мов цівки.
Круглі голівки.
І на пні, й коло пня
нас велика рідня.

— Спробуйте також весело, але своїми словами описати ці гриби.

6. Опрацювання тексту «Дарунки лісу».

Учитель просить дітей послухати текст і з’ясувати, про які дарунки лісу в ньому йдеться. Потім учні читають текст самостійно пошепки, відповідають на запитання.

— Хто прийшов до осіннього лісу?
— Чим милувалися дідусь і Олесь?
— Які листки були на високому дереві?
— Що пливло у повітрі?
— Чому зрадів Олесь? Що він побачив?
— Скільки грибів набрали гості лісу?

7. Робота над складанням зв’язного висловлювання.
— Кому з вас доводилося збирати в лісі гриби? Де ви бували? З ким? Які саме гриби вам вдалося знайти? Які враження викликала у вас прогулянка до лісу?
Постарайтеся відповісти на ці запитання, розповідаючи про свій похід у ліс за грибами.

Кілька учнів діляться своїми враженнями.

IV. ПІДСУМОК УРОКУ
— Для чого потрібна буква ь?
— Доповніть вислови:
• Звуки ми … (вимовляємо й чуємо).
• Букви ми … (бачимо, пишемо і читаємо).

— Як називаються їстівні гриби, що ростуть переважно на пнях?
— Послухайте вірш-жарт. У кінці яких слів звучить м’який приголосний звук? Надрукуйте ці слова на дошці. Скільки в них звуків, а скільки букв?

Дзеньки-бреньки-витребеньки,
Ми ходили по опеньки,
Та опеньків не застали,
Бо пізненько дуже встали.
Продзеленькали весь день,
А знайшли трухлявий пень.

Учні аналізують і друкують на дошці слова ВЕСЬ, ДЕНЬ, ПЕНЬ, позначають м’якість останнього звука буквою Ь.

Урок № 54. Тема. Закріплення букви ь. Вправляння у порівняльному звуко-буквеному аналізі слів із м’якими приголосними в кінці слова і складу. Інтонаційне читання речень, різних за метою висловлювання в текстах. Конспекти уроків читання, 1 клас

Повернутись на сторінку Уроки читання 1 клас