Урок № 12. Тема. Уявлення про тверді та м’які приголосні звуки. Звуковий аналіз найпростіших за будовою слів. Моделювання звукової структури слів. Конспекти уроків читання, 1 клас

Урок № 12. Тема. Уявлення про тверді та м’які приголосні звуки. Звуковий аналіз найпростіших за будовою слів. Моделювання звукової структури слів. Конспекти уроків читання, 1 клас

Тема. Уявлення про тверді та м’які приголосні звуки. Звуковий аналіз найпростіших за будовою слів. Моделювання звукової структури слів.

Мета: навчати дітей розрізняти тверді та м’які приголосні звуки; розвивати фонематичний слух учнів; формувати вміння звукового аналізу (повного, часткового); виховувати інтерес до українського слова.

Обладнання: фішки на позначення голосних та твердих і м’яких приголосних звуків; предметні малюнки із зображенням осіннього лісу, листя, лиса, лисиці, вовка, ведмедя, зайця.

Хід уроку № 12. Тема. Уявлення про тверді та м’які приголосні звуки. Звуковий аналіз найпростіших за будовою слів. Моделювання звукової структури слів. Конспекти уроків читання, 1 клас

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Повторення вивченого матеріалу.
— Із чого складається слово, склад?
— Із якими звуками ми познайомилися на попередньому уроці?
— Які звуки називаються голосними? Скільки їх? Вимовте всі голосні звуки. Як вони позначаються в схемі слова?
— Які звуки називаються приголосними? Чим вони відрізняються від голосних? Як приголосні звуки позначаються? Наведіть приклади приголосних звуків.

2. Гра «Добери слово».
Учитель називає окремо голосний або приголосний звук, а діти добирають слова з ним. Виграє той, хто назвав більшу кількість слів.

3. Розвиток фонематичного слуху.
— Відгадайте загадки. Яким звуком починається слово-відгадка?

Ходить хмуро між дубами,
Хижо клацає зубами.
Весь, як є, — жорстока лють,
Очі так її і ллють.
Зачаївся ось, примовк,
Грізний звір цей, звісно… (вовк).
Сам вусатий, і у нього
Довгі вуха, довгі ноги.
Дім його завжди на волі:
Під кущем, у лісі, в полі.
Навіть пень його страхає.
Хто лякливого вгадає?
(Заєць.)

Буркотливий, вайлуватий,
Ходить лісом дід лахматий,
Одягнувся в кожушину,
Мед шукає і ожину.
Літом любить полювати,
А зимою в лігві спати.
(Ведмідь.)

Хвостата, носата, руда і зубата,
Уміє нечутно усюди ступати,
У курник залізти,
Спіймати курчати.
Як злодійку звати?
(Лисиця.)

Під час відгадування загадок учитель вивішує на дошці відповідні зображення звірів. Учні вимовляють кожне слово-відгадку кілька разів, виділяючи протягуванням перший звук, називають його окремо, уточнюють, голосний він чи приголосний.
Кожне слово діти ділять на склади, вигукують кожний склад окремо, називають голосні звуки.

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ

— Подивіться на малюнки до загадок. Як можна одним словом назвати вовка, ведмедя, зайця й лисицю? (Звірі.) Де вони живуть? (У лісі.)

Усі вони запрошують нас до казкового лісу. Там на нас чекає лис Микита. (Учитель вивішує малюнок із зображенням лиса.) Разом із ним ми будемо продовжувати вивчати звуки мовлення, дізнаємося про нові звуки, будемо навчатися позначати їх фішками, складати звукову схему цілого слова.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Розвиток мовлення.
— Послухайте «Жовтий вірш». Що в ньому названо жовтим?

Жовтий вірш
В жовтім листі — жовтий ліс,
В жовтім лісі — жовтий лис.
Лис лисиці пише лист,
Що у лісі падолист.
М. Левицький

— Про яку пору року йдеться у вірші? Як ви здогадалися? (Ліс жовтий, листя жовте — осінь.)
— Як ви розумієте слово ПАДОЛИСТ? Як сказати інакше? (Листопад.) Учитель вивішує на дошці зображення осіннього лісу.
— Якими звуками відрізняються слова ЛИС і ЛИСТ? Про який лист говориться у вірші? (Осінній лист на дереві. Лист лисиці.)

2. Ознайомлення з твердими та м’якими приголосними звуками.
— Хто пише лист лисиці? (Лис.) Повторіть слово тричі, протягуючи по черзі кожний звук. (Л-л-лис, ли-и-и-с, лис-с-с.) Назвіть перший звук у слові. Який він? (Приголосний [л].)
— Повторіть тричі слово ЛІС, протягуючи по черзі кожний звук. (Л-л-ліс, лі-і-і-с, ліс-с-с.) Назвіть перший звук у слові. Який він? (Приголосний [л’].)
— Отже, звуки [л],[л’] — приголосні. Вимовте їх парами кілька разів і порівняйте, чи однаково вони утворюються.
Діти встановлюють, що, вимовляючи [л], кінчик язика притискуємо до верхніх зубів, а вимовляючи [л’], притискуємо до твердого піднебіння середню частину язика.
— Звук [л] — твердий, а звук [л’] — м’який. Ще раз вимовте ці звуки один за одним і скажіть, який із них вимовляється з більшою перешкодою для видихуваного повітря.

Учні уточнюють, що за площею і за силою зімкнення мовленнєвих органів під час вимовляння м’якого звука утворюється сильніша перешкода.

Отже, коли ми вимовляємо м’який приголосний звук, перешкода нібито подвоюється, тому м’який приголосний звук ми будемо позначати двома рисочками.

3. Звукові спостереження.
Діти повторюють за вчителем пари твердих і м’яких приголосних звуків: [р] — [р’], [м] — [м’], [н] — [н’], [л] — [л’]. Потім учитель називає твердий приголосний звук, а учні — його парний м’який.

— Якими звуками відрізняються слова ЛУК — ЛЮК, РИС — РИСЬ?
— Порівняйте перші звуки слів КИТ — КІТ, БУЛКА — БІЛКА.

Учитель називає різні (непарні) тверді та м’які приголосні звуки, а діти
показують фішки, якими ці звуки позначаються. Потім учитель показує фішки, а діти називають певні тверді або м’які приголосні звуки.

Попрацюємо в парах. Один із вас отримує твердий приголосний звук [н], другий — м’який приголосний звук [н’]. Додавайте до своїх звуків голосні, які я буду називати, і вимовляйте склади.
Учитель по черзі називає звуки [а], [у], [е], [о]. Учні, відповідно, називають склади НА, НУ, НЕ, НО; НЯ, НЮ, НЄ, НЬО. Потім замінюються приголосні звуки, і робота продовжується.

4. Фізкультхвилинка.

5. Аналіз готових звукових схем слів (с. 18 букваря).
— Розгорніть букварі. Подивіться на малюнки в першому й другому рядках. Хто або що тут зображено?

— Скільки складів у слові КИТ? Назвіть звуки цього слова. Як вони позначені в схемі? Хто намальований нижче? Чим відрізняється звукова схема слова кит від схеми слова КІТ? Вимовте парами приголосні звуки [к] — [к’]. Як вони позначені у схемах слів?

Аналогічно опрацьовується пара слів ЛИС — ЛІС.

— Подивіться на звукові схеми слів БУЛКА, БІЛКА. Скільки в них складів? (Два.) Що означає похила рисочка над першими складами? (Наголошені склади.)
— Перевірте схеми. Вимовте слова хором по складах. Вимовте слова з питальною інтонацією, визначте наголошений склад. (Це булка? Це білка?)
— Хором назвіть перші звуки слів БУЛКА, БІЛКА. Чим вони відрізняються? Як ці звуки позначені в звукових схемах слів?

6. Повний звуковий аналіз слова.
— Послухайте вірш Анатолія Валевського. Про що в ньому йдеться?

ХИТРІ ІГРАШКИ
Цікаво — що іграшки роблять вночі,
Коли замовкає цвіркун на печі?
Мабуть, тихесенько в коло збираються
І досхочу собі весело граються:
Лялька вдягає барвистий наряд,
Дружно солдатики йдуть на парад,
Коники скачуть, гармати стріляють
І літаки по кімнаті літають.
Та лиш уранці я очі розплющу —
Не ворухнуться. Ото вже хитрющі!

— Які іграшки названо у вірші? (Лялька, солдатики, коники, гармати, літаки.) Чому вони названі хитрими? Про що думала мала дитина?
— Вимовте слово ІГРАШКИ хором. Поділіть його на склади. Визначте наголошений склад. Накресліть складову схему слова.

727

— Назвіть перший склад. Скільки в ньому звуків? Як позначається голосний звук [і] у схемі?

728

— Послухайте звуки другого складу, повторіть їх за мною хором. Повторіть кожний звук окремо. Голосний він чи приголосний? Як позначається в схемі слова? ([г] — приголосний твердий, позначається однією рискою, [р] — приголосний твердий, позначається однією рискою, [а] — голосний, позначається кружечком.)

729

Аналогічно аналізуються звуки третього складу.
Учні повільно вимовляють усе слово, дивлячись на схему, «читають» його.

7. Розвиток мовлення учнів.
— Роздивіться малюнки внизу с. 18. Хто тут зображений? Чим граються дівчатка? Як вони поводяться?
— Що робить хлопчик з іграшками на другому малюнку? (Забрав їх усі собі, не дає іншому хлопчику.) Чи правильно він учинив? Що ви йому можете порадити?
Учні розповідають про те, як треба гратися іграшками разом з іншими дітьми.
Після заслуховування розповідей дітей відбувається «розшифровка» звукових схем слів біля малюнків. (Назви іграшок: кулька, лялька, літак.) Звертається увага на вимову і позначення м’яких приголосних звуків.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
— Розгорніть зошити з читання на с. 7. Роздивіться малюнки.
— Хто зображений у першому рядку? Я почну називати слово, а ви — завершуйте: сло… [н], кі… [н’], страу… [с], ри… [с’]. Позначте звуки [н] — [н’], [с] — [с’] у схемах слів під малюнками.
— Що зображено на малюнках у другому рядку? Назвіть і позначте перші звуки в словах ДУБ, ДЯТЕЛ, БУКЕТ, БІЛКА.
За предметними малюнками першокласники виконують частковий звуковий аналіз слів і порівнюють вимовляння парних твердих і м’яких приголосних звуків [д] — [д’], [б] — [б’].
— Чи впізнали ви птахів, зображених унизу сторінки? (Горобець, ґава, синиця.) У назвах яких із них є м’які приголосні звуки? Розфарбуйте горобця та синицю.

V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Лис Микита і всі звірі прощаються до наступної зустрічі. Вони хочуть подивитися, як добре ви вивчили урок.

Гра «Закінчи речення».
Звуки мовлення можуть бути голосними або . (приголосними).
Голосних звуків усього … (шість).
До голосних звуків належать [а], [о], . ([у], [и], [і], [е]).
Приголосні звуки поділяються на тверді та … (м’які).
У слові ЛИС перший звук . (приголосний твердий [л]).
У слові СІЛЬ останній звук . (приголосний м’який [л’]).

Урок № 12. Тема. Уявлення про тверді та м’які приголосні звуки. Звуковий аналіз найпростіших за будовою слів. Моделювання звукової структури слів. Конспекти уроків читання, 1 клас

Повернутись на сторінку Уроки читання 1 клас