Урок 235 (читання). Тема. Прислухайся до мови природи. Підсумковий урок. Урок-вікторина, уроки навчання грамоти 1 клас, післябукварний період

Урок 235 (читання). Тема. Прислухайся до мови природи. Підсумковий урок. Урок-вікторина, уроки навчання грамоти 1 клас, післябукварний період

Мета: удосконалювати вміння працювати з текстом, коригувати власні висловлювання, діяти за алгоритмом (пам’яткою), виправляючи помилки; узагальнити вивчений матеріал за рік; формувати вміння аналізувати навчальний матеріал, порівнювати, визначати головне, працювати за зразком, учити дітей бути спостережливими, уважними, розвивати творчість учнів засобами художнього слова; виховувати любов до школи, природи; вчити працювати спільно, формувати позитивне ставлення до навчання.

Обладнання: малюнки із зображенням природи, тварин; магнітофон, аудіозапис «Звуки природи».

ХІД УРОКУ 235 (читання). Тема. Прислухайся до мови природи. Підсумковий урок. Урок-вікторина, уроки навчання грамоти 1 клас, післябукварний період

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань учнів

1. Гра «Утворіть порівняння»
На дошці — слова: упертий, боязкий, мовчазний, клишоногий, хитрий, балакучий, а також малюнки віслюка, сороки, ведмедя, рибини, зайця, лисиці. Діти повинні утворити порівняння.
• Упертий, як віслюк.
• Хитрий, як лис.
• Боязкий, як заєць.
• Балакучий, як сорока.
• Клишоногий, як ведмідь.
• Мовчазний, як риба.

2. Міркування
— Як, на вашу думку, спілкуються між собою риби?

3. Читання казки О. Іваненко «Казка про золоту рибку» та обговорення прочитаного
— Від чого застерігала маленьку рибку мама?
— Чи прислухалася мала до матусі?
— Якою була маленька рибка?
— Чи справді поведінка рибки була небезпечною для її життя? Чому?
— За якими ознаками ми можемо довести, що прочитаний текст є казкою?
— Хто є персонажами цієї казки? (Мама рибки та маленька рибка)
— Дайте їм характеристику. (Рибка — маленька, смілива, допитлива. Мама-риба — схвильована, розумна, мудра, турботлива.)
— Доповніть речення тексту.
У зграйці маленьких рибок вона була…
Не запливай…
А я від зубастої…
Рибка вертіла…
А рибка насправді була просто…

III. Робота над матеріалом уроку

1. Слухання аудіозапису «Звуки природи»
— Які звуки ви почули?
— Які звуки були мовні, а які — немовні?
— Чи вміють говорити квіти, птахи, риби, звірі?
— А якою мовою спілкуєтесь ви?

2. Ознайомлення з віршем Л. Полтави «Хто як говорить»
— Як говорять діти?

3. Робота в парах. Самостійне читання вірша

4. Виразне читання вірша
— Чи згодні ви з автором, що «все, що живе на світі, уміє розмовляти»?

5. Цікаві завдання
• «Слова, що каркають»
КАРтон, КАРтина, КАРтопля, КАРантин, КАРета, тоКАР, пеКАРня.
• «Що сказала жаба?»
— Поміркуйте і перекладіть з «жаб’ячої» мови на зрозумілу всім відоме українське прислів’я.

КВА — КО — КВА — ЖНА — КВА — ЖА — КВА — БА — КВА — СВО — КВА — Є — КВА — БО — КВА — ЛО — КВА — ТО — КВА— ХВА — КВА — ЛИ — КВА — ТЬ (Кожна жаба своє болото хвалить.)
— Коли так говорять?

Фізкультхвилинка

ПТАШКИ
Крильця пташки розправляють, (Руки розвести в різні сторони.)
Їх до сонця підіймають. (Руки вгору, потягнутись.)
Потім можна політати (Покрутитися, рухи руками вгору та вниз.)
І комашок поганяти.
На галявину злетілись, (Нахили голови взад-вперед.)
Там зернят вони наїлись.
Потім знову полетіли, (Присісти.)
На гніздечко хутко сіли.

6. Читання вчителем вірша С. Жупанина «Рідна мова»
— Що автор у вірші назвав святинею? (Рідну мову)

7. Самостійне читання вірша учнями

8. Виразне читання поезії. Обговорення
— Знайдіть рядки, в яких автор говорить про свою мову?
— З якими почуттями він це промовляє?
— Що є спільного у змісті віршів Л. Полтави та С. Жупанина? Прочитайте.

9. Вікторина «Чи уважний ти читач?»
1) Як народжується слово? («Буква до букви — слово вродилось, за-усміхалось, заколосилось». Л. Лужецька «Буква до букви».)
2) «Додай словечко.»
Спершу подумай, а потім… (скажи). Легко сказати та важко… (зробити). Мову веде, наче… (мед тече).
3) Від чого може бути щасливою людина? (А. Зимін «Щаслива людина»)
4) Чим пишаються діти Криму? А чим славиться наш край? (Теплою водою Чорного моря. «Ми живемо в Україні»)
5) Навіщо вітатися з незнайомими людьми? (За В. Сухомлинським «Скажи людині: «Доброго дня!»»)
6) Доберіть споріднені слова до слова весна. (Весна, весняний, веснонько, веснянка, весніти)
7) Чому журавлів називають веселиками? (Вони веселять око і душу людей, коли летять навесні до рідних гнізд. С. Пушик «Журавлі-веселики»)
8) Яка квітка є провісницею весни? (Підсніжник. «Підсніжник» (за Б. Вовком))
9) Чому мама не впізнала ведмедика з оповідання «Різнокольорові звірятка» (за М. Пляцковським)? (Бо він перефарбувався в зелено-синій колір)
10) Хто є няньками у звірячих родинах? (У ведмедів няньки — старші діти, а у вовків — молодий вовк. «Звірі-няньки»)
11) Хто розбудив ліс навесні? (Глухар своєю піснею. І. Прокопенко «Хто розбудив ліс»)
12) Як говорила мама про своїх маленьких їжачків в оповіданні «Їжаченята» за В. Сухомлинським? («Та хіба ж ви колючі, дітки моі ріднесенькі? Волоссячко у вас м’яке, як льон. Та ви ж пухкенькі, мов подушечки!..»)
13) Що здивувало Наталю в оповіданні А. М’ястківського «Сонечко»? (Що сонечко кругом за нею ходить) Чи насправді так відбувається?
14) У якому оповіданні хлопчик після відвідування бабусі в селі вирішив стати ветеринаром або дресирувальником? («Весняні канікули»)
15) Продовжіть порівняння: голубі очі, мов…, золоті коси, як…, червоні губи, як… . А що було чорне, як земля? (Брудні руки дівчинки. Т. Білецька «Корисна розмова»)
16) Про яку тварину розповідав Марко в оповіданні Д. Чередниченка? («Жирафа у метро»)
17) Що здивувало Оксанку вранці на подвір’ї? (Гудіння бджілок над квітучою вишнею. «Дивний ранок»)
18) Що таке козубень? (Кошик)
19) Назвіть на кожен колір веселки квітку. (Червоний — мак, троянда; оранжевий — чорнобривці; жовтий — кульбабка; зелений — трава; голубий — дзвоники, незабудки, льон; синій — волошки; фіолетовий — фіалка, бузок.)
20) Знайдіть слово, у якому не пишеться м’який знак: день, дощ, липень. Як це пояснила Г. Плахотнюк в своїй казці «Пригоди м’якого знака»?
21) Що сталося з Катою-чепурушкою з оповідання Ф. Моро? (Вона впала у діжку з водою, задивившись на себе.)
22) Яка біда трапилася із соловейком із твору «Як соловейко скочи у біду»? (За Ю. Ярмишем)
23) Для чого слід уживати овочі?
24) Розкажіть, як мишенятко зупиняло час. («Як мишенятко зупиняло час» (за І. Полагутою))
25) Відгадайте загадку.

Червоненька і смачненька,
дуже з вигляду гарненька,
і боки у неї пишні,
літом смачно їсти… (вишні).

— Кого пригостив Івасик вирощеними власноруч вишнями? (Г. Храпач «Вишенька вродила»)

10. Читання вчителем звернення авторів підручника до школярів та вірша О. Сенатович «Розумій мову природи

11. Складання завдань на літо
• Спогайрісте аз доюприро. (Спостерігай за природою.)
• дьБу питдоливим. (Будь допитливим.)
• Розляймов ноюрід моюво. (Розмовляй рідною мовою.)
• Батога тачий. (Багато читай.)

IV. Підсумок уроку
Прочитайте зашифрований лист, називаючи по порядку перші букви назв предметів.

892

Урок 235 (читання). Тема. Прислухайся до мови природи. Підсумковий урок. Урок-вікторина, уроки навчання грамоти 1 клас, післябукварний період

Повернутися на сторінку Уроки навчання грамоти 1 клас