Заняття 27 Тема. До бабусі на гостину. Дитина і навколишній світ. Середня група (ДНЗ)

Заняття 27 Тема. До бабусі на гостину. Дитина і навколишній світ. Середня група (ДНЗ)

Програмовий зміст: продовжувати ознайомлювати дітей з українськими народними традиціями і звичаями; розширювати, поповнювати знання про традицію застосування рушника, його призначення, ознаки візерунка і кольору; ознайомити дітей із сопілкою, українською іграшковою лялькою-забавлянкою; виробляти навички використання знань народного фольклору на занятті; розвивати пам’ять, увагу, інтерес до народних традицій; виховувати любов, шану до рідного слова, пісні, народного фольклору, до України.

Матеріал: бабусина скриня, рушники, сопілка лялька-забавлянка з ниток, народний фольклор, бабуся.

Хід заняття 27 Тема. До бабусі на гостину. Дитина і навколишній світ. Середня група (ДНЗ)

Діти беруться за руки і «змійкою» йдуть до бабусі на гостину і примовляють:

Туру-туру-тору!
Їде віз під гору,
А з гори на долину —
До бабусі на гостину.

Вихователь. Як гарно у бабусі в кімнаті. А що це в куточку стоїть? Бабусина скриня. Погляньте, скільки тут цікавих речей лежить. Давайте відкриємо і подивимося. (Заходить бабуся.)

Бабуся. Ох ви ж мої голуб’ята? Прийшли до мене в гості? Молодці!

Діти. Добрий день, бабусю!

Бабуся. Добрий день, діточки! Хочете подивитися, що в скрині? Гаразд, зараз я вам покажу! Сідайте, любі. (Діти сідають.)

А чи знаєте ви, що скриня була в українців у великій пошані? Сюди складали одяг, рушники, полотно, прикраси, господині зберігали в ній гроші. (Відкриває скриню.) Упізнали, що це? Так, рушник. В Україні, за народною традицією, в кожній хаті повинен бути вишитий рушник. У народі говорили: «Хата без рушника, що родина без дітей». Діти, пригадайте, яке призначення має вишитий рушник?

Діти. На вишитий рушник клали хліб із сіллю і зустрічали гостей; клали немовля, щоб було щасливе; на щастя-долю давала мати рушник, коли виряджала сина в дорогу; у день весілля наречені стають на рушник, щоб життя було щасливим.

Бабуся. У чарівну силу рушника вірили, як у доброго чудодія. А звідки взятися тій силі, як гадаєте? А сила рушника — в його візерунках, кольорах. Ось бачите, на рушнику є такі краєчки, або ще їх називають «вужики», «кривульки». Це знак води. А де вода — там життя. «Вужики» ще означають насіння. А ще на рушниках є квадрати, ромби. Це символ сонця або поля. Якщо добре подивитися, можна помітити на всіх рушниках два одинакові кольори. Які це кольори? Так, червоний і чорний. Що означають ці кольори? Так, чорний колір — це колір землі-годувальниці. Червоний — любов до рідних, один до одного, або колір калини — улюбленого дерева нашого народу.

Це рушник-утирач. Навіщо він, як гадаєте? Чи є у вас рушники-утирачі! Давайте з дороги умиємося.

Наберу з криниці
Чистої водиці,
Буду умиватись.
Буду промовляти:
— Водичко, водичко,
Умий моє личко,
Щоб щічки горіли,
Щоб очка блистіли,
Щоб сміявся роток
І кусався зубок.

Бабуся. Які гарненькі діти, свіженькі. Ще один рушник, ось він — це стирок. Ним витирали чисто вимитий посуд, стіл, лаву. А ось такі рушники вішали в кімнаті над вікнами, дверима, щоб вони оберігали хату від злих очей, від біди. Такі рушники називали «обереги». А хочете і ви вишити собі такі рушники? Тоді ставайте в коло.

Народна гра «голочка і ниточка»

Сюди-туди голка,
Сюди-туди нитка,
Як рушник повішу
Хата буде квітка.

Бабуся. Які гарні рушники вийшли. Хто який рушник собі вишив? (Діти по черзі відповідають.)

Покладемо їх у скриню. Вам цікаво, що ще є у моїй скрині? (Дістає сопілку.) Що це? Навіщо українці робили сопілки? Так, щоб грати. Хочете заграти?

Діти імітують, наче грають на сопілці і примовляють:

Ту-ту-ту! Ту-ту-ту!
Вари кашку круту,
Підливай молочка,
Погодуй козачка.

Бабуся. Яка гарна пісня вийшла. А в мене ще щось є у скрині. (Дістає ляльку з ниток.) Що це? З чого вона зроблена? (Відповіді дітей.) Це лялька-забавлянка. Кожен з вас може таку зробити самостійно із ниток, із соломи. Як би ви назвали свою ляльку? (Відповіді дітей.) А зараз візьміть свої ляльки на руки, ніби маленьких діточок і поколишіть їх. Що співали діткам мами й бабусі, щоб заспокоїти їх, заколисати? (Відповіді дітей.) Колискові пісні співали тихенько, ніжним голосом. (Діти співають колискову пісню, колишучи ляльок.)

Діти
А-а-а, а-а-а,
Ходить зайчик по капусті,
Носить ляльку в білій хустці.
Катя зайчика догнала,
Собі лялечку забрала.
А-а-а, а-а-а.

Бабуся. Покладемо своїх ляльок у ліжечка, нехай вони посплять.

Підсумок

Бабуся. Дітки, та ви ж з дороги зголодніли. Зараз я вас пиріжками пригощу. Пригощайтесь пиріжечками і мене не забувайте, ще до мене завітайте.

Заняття 27 Тема. До бабусі на гостину. Дитина і навколишній світ. Середня група (ДНЗ)

Повернутися на сторінку Заняття в дошкільному навчальному закладі