УРОК № 10. Тема. Розширення уявлення про складову будову слова, наголошений склад. Немовні звуки та звуки мовлення. Основні мовленнєві органи (спостереження за їхньою роботою). Конспекти уроків читання, 1 клас

Урок № 10. Тема. Розширення уявлення про складову будову слова, наголошений склад. Немовні звуки та звуки мовлення. Основні мовленнєві органи (спостереження за їхньою роботою). Конспекти уроків читання, 1 клас

Тема. Розширення уявлення про складову будову слова, наголошений склад. Немовні звуки та звуки мовлення. Основні мовленнєві органи (спостереження за їхньою роботою).

Мета: ознайомити учнів із поняттям «звук», мовним апаратом; дати практичне уявлення про немовні звуки; удосконалювати артикулювання окремих звуків; розвивати мовленнєво-рухові відчуття.

Обладнання: предметні малюнки (курка, корова, соловей, півень, горобець, джміль, зозуля, жаба, апельсин, мухомор, равлик), папір, дві склянки (одна з водою), маленький металевий дзвіночок.

Хід уроку № 10. Тема. Розширення уявлення про складову будову слова, наголошений склад. Немовні звуки та звуки мовлення. Основні мовленнєві органи (спостереження за їхньою роботою). Конспекти уроків читання, 1 клас

І. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

1. Повторення вивченого матеріалу.
— Ми з вами навчаємося вже два тижні. За цей час ми багато дізналися про речення, слово. Давайте пригадаємо. Слухайте і доповнюйте.

• Ім’я (назва) предмета — це … (слово).
• Зі слів можна побудувати … (речення).
• Частина слова, яку людина вимовляє за одне видихування, — це … (склад).
• Склад, який вимовляється з більшою силою голосу, — це … (наголошений склад).
• Щоб визначити в слові наголошений склад, можна … («перепитати» слово, тобто вимовити його з питальною інтонацією).

2. Закріплення вмінь ділити слова на склади, визначати наголошений склад.
— Послухайте загадки. Слова-відгадки поділіть на склади, визначте наголошений склад.

Води не цурається,
Як іде, хитається.
Вона свійська, вона й дика,
І маленька, і велика.
(Качка.)
А. Свашенко

Хто по двору ходить
І маляток водить,
А води боїться?
Як ця зветься птиця?
(Квочка.)
А. Свашенко

Жовтенькі кульбабки
Мають по дві лапки,
Зернятка збирають,
Пищать, не вгавають.
(Курчата.)
А. Свашенко

ІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ І ЗАВДАНЬ УРОКУ
— Ми з вами знаємо, що слова складаються зі складів. А з чого складаються самі склади? Як ви гадаєте?
— Сьогодні на уроці ми дізнаємося, з чого «зроблені» склади, що є будівельним матеріалом для них, познайомимося з маленькою, але дуже важливою частинкою нашого мовлення.

ІІІ. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Ознайомлення з поняттям «звук».
— Серед відгадок було і слово КУРЧАТА. Пригадайте, що роблять курчата, не вгаваючи? (Пищать.)
— Покажіть голосом, як пищать курчата.
— А тепер упізнайте інших звірів і птахів за їхньою «розмовою». Я буду читати вірш, а один учень біля дошки буде виставляти предметні малюнки із зображенням тих тварин, про яких ішла мова.

А яка домашня птиця
Промовляє «Ко-ко-ко»? (Курка.)
Хто на лузі «му-у» гукає? (Корова.)
Хто «тьох-тьох» співа в садку? (Соловей.)
Хто так сонце зустрічає: «Ку-ку-рік! Ку-ку-рі-ку!»? (Півень.)
Хто «ців-ців» щебече в стрісі? (Горобець.)
Хто «джу-джу» в квітках співа? (Джміль.)
Хто кричить «ку-ку» у лісі? (Зозуля.)
Хто скрекоче «ква-ква-ква»? (Жаба.)
Л. Колос

— За чим ви впізнавали тварин?
— А тепер заплющте очі і спробуйте відгадати, що я роблю. Учитель шелестить папером, переливає воду із склянки у склянку, дзвонить дзвіночком, плескає в долоні.
— Як ви дізналися, що я робила? (За звуками.)
— Ви чули звуки, коли я виконувала певну дію. Ви також чули звуки, характерні для певних тварин. Усе це немовленнєві звуки. За допомогою них слів не побудувати!

Але є і такі звуки, які може вимовляти людина. Це звуки мовлення. Вони звучать по-різному. Повторіть зі мною: [м], [с], [ж], [т], [у], [о].

— Якщо мовленнєві звуки стають один за одним у певному порядку, то може вийти склад або слово. Ось наприклад: [ш], [у]. Що вийшло? (Склад -шу.)
— А якщо я скажу так: [ш], [у], [м]. Що вийшло? (Слово шум.)

2. Ознайомлення з органами мовленнєвого апарату.
— Звуки людського мовлення ми вимовляємо за допомогою мовленнєвих органів. Коли ми вимовляли слово ШУМ, які відомі вам мовленнєві органи рухалися, тобто працювали? (Учні називають: губи, язик.)
— А які ще мовленнєві органи є, ви дізнаєтеся, коли послухаєте ось таку казку про веселого язичка. Слухайте й разом зі мною виконуйте рухи язичка.

Казка про веселого язичка
Жив-був веселий язичок. Мешкав він у незвичайному будиночку. У ньому була підлога, стеля і двоє дверей.
Ось одного разу язичок прокинувся, поворушився (рухи язичка в ротовій порожнині), потім пострибав аж до стелі (рухи до твердого піднебіння) і вирішив вийти з будиночка. Спочатку відчинилися одні двері (розмикаються губи), потім — другі (розмикаються зуби і показується язичок). Спочатку язичок подивився ліворуч (рухи язичком), потім праворуч (рухи язичком), потім угору (рухи язичком), потім униз (рухи язичком). Потім швидко-швидко повторив усі рухи (учні повторюють рухи за вчителем) і знову заховався у своєму будиночку. Спочатку зачинилися одні двері (змикаються зуби), потім другі (змикаються губи).

— Отже, діти, чи здогадалися ви, як називається будиночок, у якому мешкав веселий язичок? (Рот (ротова порожнина) людини.)
— У роті й міститься язик, який має кінчик, передню, середню і задню частини. «Стеля» будиночка — це тверде піднебіння. Перші «двері» — це зуби (верхні й нижні). Другі «двері» — це губи.
— А тепер разом із веселим язичком повправляємося вимовляти різні звуки.
— Вимовимо ті звуки, під час вимовляння яких повітря розриває міцно стиснені губи. (Учні вимовляють за вчителем: [м], [б], [п].)
— Вимовимо ті звуки, під час вимовляння яких кінчик язика притискується до верхніх зубів. ([д], [т], [н].)
— Вимовимо звуки, які утворюються глибоко в роті за допомогою задньої частини язика ([г], [ґ], [к], [х]).
— Отже, які мовленнєві органи розміщені в ротовій порожнині й беруть участь у вимові звуків? (Язик, зуби, губи; язик має кінчик, передню, середню та задню частини й може підніматися до твердого піднебіння.)

3. Фізкультхвилинка

4. Вправи на закріплення понять «звуки мовлення», «немовні звуки» (с. 5 зошита).
— Розгорніть зошити з читання на с. 5.
— Розгляньте малюнки, подані вгорі сторінки.
— Хто зображений на малюнках? (Теля, півень, лоша, козеня.)
— Покажіть голосом, хто як «розмовляє».
— Які це звуки? Звуки мовлення чи немовні звуки?
— А хто зображений нижче? (Хлопчик і дівчинка.)
— Що роблять діти?
— Якщо вони розмовляють, то використовують які звуки? (Звуки мовлення.)
— Хто зображений на малюнках унизу сторінки? (Зайченя, каченя, порося, курча.)
— А тепер візьміть олівці і стрілочками з’єднайте ті малюнки, назви яких починаються з одного й того самого звука. (Каченя та курча.)

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Складовий аналіз слів.
— Розгорніть букварі на с. 16, роздивіться малюнки на верхньому рядку. Хто тут зображений? Які звуки «вимовляють» ці тварини? (Корова мукає, кіт нявчить, ворона каркає.)
— Роздивіться складові схеми слів під малюнками, вимовте слова по складах, визначте наголошений склад. Чому у схемі слова КІТ не має позначки наголосу?
— Яке слово в рядку «зайве»? (Слово кіт, оскільки воно має один склад.) Порівняйте схеми слів КОРОВА, ВОРОНА. (Вони однакові: три склади, другий — наголошений.)
— Хто або що намальовано в другому рядку? Які немовні звуки вони можуть видавати? (Комар дзижчить, м’яч стукає, літак гудить.)
— Роздивіться складові схеми слів під малюнками, вимовте слова по складах, визначте наголошений склад. Яке слово тут «зайве»? (У слові м’яч один склад, воно «зайве». У словах комар, літак однакові схеми: два склади, другий наголошений.)

Аналогічно опрацьовуються малюнки третього рядка.

2. Складання речень за малюнками і схемами.
Учні роздивляються зображення людей унизу с. 16, уточнюють, що саме вони роблять. (Співають, розмовляють по телефону і між собою.) Учитель нагадує, що тільки люди можуть користуватися звуками мовлення, утворювати з них слова, розмовляти.
Після аналізу малюнків учні складають речення відповідно до схем, поданих під ними.

V. ПІДСУМОК УРОКУ
— Як називається та частинка нашого мовлення, з якої утворюються склади? (Звук.)
— Які бувають звуки?
— Для чого потрібні звуки мовлення?
— За допомогою яких мовленнєвих органів людина вимовляє звуки?
— У якій казці йдеться про мовленнєві органи? («Казка про веселого язичка».)

УРОК № 10. Тема. Розширення уявлення про складову будову слова, наголошений склад. Немовні звуки та звуки мовлення. Основні мовленнєві органи (спостереження за їхньою роботою). Конспекти уроків читання, 1 клас

Повернутись на сторінку Уроки читання 1 клас